Олексій Юрін: «Я просто пишу тоді, коли маю що сказати»

Поет, перекладач, літературознавець. І це все про нього – Олексія Юріна. Відомий черкаський поет, окрім того, що пише поезію, ще й займається організацією різноманітних літературних заходів.

 

Досьє «Пункту»
Ім’я: Олексій Юрін
Дата народження: 14 квітня 1982 року
Вид діяльності: поет Освіта: ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, ННІ іноземних мов.
Улюблений жанр фільмів: історичні, філософські.
Улюблена музика: все під настрій, тільки не попса.
Девіз: «Бути собою!»

 

- Як давно Ви почали писати?

- Свій перший вірш я написав на лінійку першого дзвоника у першому класі. Було це давно. Це був двовірш російською мовою. У ньому я розповідав про школу, про зошити, про те, що я вже першокласник і дуже цьому радий. Якщо ж говорити про мою професійну творчість, то займаюсь я нею вже 5 років. У 2008 році вийшла перша збірка у співавторстві з іншими черкаськими молодими авторами. А минулого року, вийшла моя власна збірка «Парампара».

 

- Що Вас надихає у вашій творчості?

- Навіть не знаю що. Просто, я відчуваю момент, що я хочу висловитись, щось творити, чимось поділитись, саме тоді я сідаю і пишу. Не має у мене ніякої музи. Просто з’являється певний піднесений стан до написання чогось поетичного.

А бували моменти творчої кризи?

- Творча криза? Я б не назва би це творчою кризою. Я просто пишу тоді, коли маю що сказати. Якщо мені немає чого не сказати або я не хочу писати, то я не пишу. От і все.

- Ви пишете вірші, у студентські роки писали п’єси. Чи хотіли б себе спробувати у якомусь іншому жанрі?

- Я думав про це. Але поки що пишу поезію. Чому? Та тому, що, як казав Бродський: «Поезія – це не кращі слова у кращому порядку, а це найвища форма існування мови». Справа в тому, що у поезії за допомогою мінімуму слів можна передати максимум стану і думки. І саме тому, я пишу поезію. Я, звісно, хотів би спробувати писати невеликі коротенькі оповідання. Мені дуже подобається О’Генрі та Чехов.І от у такому стилі я б хотів творити, але це у майбутньому.

- У своїй творчості Ви рівняєтесь на інших поетів або письменників?

- Ви знаєте, я багато чого перечитав. І врешті-решт, дійшов до того, що творити треба так, якби ти сам хотів читати. Тому, я ставлю себе на місце читача, і пишу так, щоб мені було самому цікаво потім це читати. А якщо говорити про тих, у кого я вчився, то їх багато. Але поетом свого життя я назвав би Йосифа Бродського.

- Окрім написання поезій, Ви ще чимось займаєтесь?

– Так, я працюю ведучим, організовую заходи. І взагалі, намагаюсь пробувати себе у всьому .

- Як виникла ідея створити «мистецький марафон»?

- Дуже просто. У нас проходив фестиваль «Вголос», де брали участь поети, музиканти, прозаїки. І я там був ведучим. Ми поговорили з директором «Буквиці» і вона сказала, що можна організувати мій виступ або презентацію. Я подумав: чому тільки мою? І вирішив зробити ці заходи постійними. Ось так і виникла ідея. Я пропускаю і пропускатиму через мистецький марафон всіх бажаючих поетів і музикантів, які варті уваги. А потім буде гала-концерт.

- Чи можете когось відзначити серед виступаючих?

- Так, мені подобається творчість Дениса Андрущенка – це молодий поет. Він мій учень. Мені подобається, як він володіє словом, які піднімає теми і як презентує свою поезію. Насправді, кожен, хто виступає і буде виступати на «Мистецькому марафоні» дуже своєрідний, цікавий і вартий уваги. Я думаю їх не варто між собою порівнювати.

- У більшості поетів є улюблений вірш з власної творчості, який був написаний складний період життя, чи присвячений якійсь людині. Є такий вірш у Вас?

- Я не знаю який з моїх віршів найособливіший, своєрідний чи найулюбленіший. Я приблизно однаково люблю свої вірші. Я не перечитую свою поезію, тільки інколи переглядаю, щоб на пам’ять її добре знати. Одні люди кажуть, що одні мої вірші сильні, інші кажуть — що інші. Для мене вони всі най-най-най.

- Які у вас плани на майбутнє?

– Жити-творити. Життя чим цікаве, що ти не знаєш, що буде завтра. От ми з вами сидимо зараз спілкуємося і не знаємо, що буде через 5 хвилин. Це як у фільмі «Титанік», де герой Ді Капріо сказав: «Я щасливий тому, що життя непередбачуване і я не знаю, що буде зі мною завтра». Так само і я живу.

- Що б ви побажали читачам «Пункту»?

- Бажаю добра. Так, хай все буде у вас добре.
Авторка: Яна Кріль
Джерело: http://punct.com.ua/lyudy-che/oleksij-yurin-ya-prosto-pyshu-todi-koly-mayu-scho-skazaty/ Молодіжний новинний портал Пункт

How Is My Site?

View Results

Loading ... Loading ...

,

Leave a Reply

You must be logged in to post a comment.